Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.
Как я купил шишки марихуаны и работал обдолбанным клоуном
Чуваки и чувихи, сегодня я расскажу вам историю, которая по-настоящему заставит вас улыбнуться. Здесь будет много смеха, закладок и всякой другой дичи.
Давным-давно, в один прекрасный солнечный день, я решил оттопыриться как следует. Решил, что пора попробовать что-то новое, необычное. Сидел я с друзьями, крутили планы и обсуждали, как устроить свой собственный фейерверк из веселья. И тут один из ребят мне шепнул на ухо о парке, где можно найти шишки марихуаны.
Не мог я упустить такую возможность! Решился и решился, отправился я в тот самый парк. Покрутился там по часу, перебрал все кексы и булочки, но закладки все никак не находил. Но тут, словно с небес, ко мне подошел какой-то перец - типичный наркоман, замотанный, с красными глазами.
"Магнит, бро, магнит!" - прошептал он секретное слово.
Мой глаз заблестел от радости. Этого я и ждал! Магнит - примагниченная закладка, вот оно, наше спасение. Заменились знаки на цифры, и скоро я уже держал в руках свою первую порцию шишек. Уже предвкушал я то, как я оттопырюсь и погрузюсь в мир радуги и смеха.
Пришел я домой, приступил к делу. Слегка развалившись на диване, я взял ножницы и начал резать шишки. Пытался быть аккуратным, но, учитывая мою обдолбанную физиологию, получалось, конечно, не очень. В итоге, вся кровать и пол были усыпаны осколками марихуаны. Куда только смотрел я?!
"Найс, братишка, найс!" - мысленно похвалил себя я.
Пришло время превратиться в настоящего клоуна. Я одел красные штаны, нацепил большой красный нос и наложил яркий макияж на лицо. Да, теперь я был готов заставить людей смеяться, даже если сам был обдолбанным до фантиков.
Взяв свой арсенал подготовленных шуток и трюков, я отправился на работу в детский клуб. Детки, размахивая руками и сияя глазками, ожидали замечательного представления. Ведь только я мог сделать их день таким радужным!
Начал я свою программу с улыбкой от ушей до ушей и шутливых фокусов. Малыши ржали от души, а я, со счастливыми глазами, принимал весь этот всплеск положительной энергии.
Но в один момент, когда я делал свой фирменный трюк с водяной пистолеткой, произошло нечто непредвиденное. Вместо чистой воды в пистолете оказался фентанил. Да, тот самый инопланетный вещественный лимитированный антирадарный облакообразитель! Я, не зная об этой ошибке, намеревался сыпать воду на парней и девчонок, а вместо этого - фентанил.
Вау, мальчики и девочки, подрастайте быстрее! Вам еще очень долго мучиться...
Ацетаминофен |
Трамадол |
Кодеин |
Новокаин |
Перкосет |
Морфин |
Ой не гноилась у мальчика печенька.
А я думала вона пастушка.
Я не заметил, как все окружение начало переходить в некое иное состояние. Глаза ребят стали блестеть, они смеялись и визжали от восторга. Я еще больше распоясался, бегал по сцене и дразнил детишек. Но меня постепенно охватывал страх, когда я осознал, что пошло не так.
Услышав шум в зале, взрослые прибежали, чтобы понять, что происходит. В их глазах отражался ужас и непонимание. Я стоял на сцене, смотря на их испуганные лица, и осознал, что я просто обдолбанный клоун. Шуточки перелились в слезы, и я понял, что закончилось мое выступление.
Весь этот момент я мог только сказать:
Найс, братишки, клоунада удалась!
Не знаю, как все закончилось, я был слишком обдолбанным, чтобы помнить. Но в итоге меня уволили и заменили на более трезвого клоуна.
А сейчас я здесь, перед вами, рассказывая эту историю. Я понял, что наркотики и шутки - это не лучшая сочетаемость. Даже если мир вокруг кажется ярким и веселым, нужно помнить, что всегда есть темная сторона.
Итак, чуваки и чувихи, не оттопыривайтесь слишком сильно, чтобы не стать обдолбанным клоуном в своей жизни. Цените здоровье и радуйте окружающих своими улыбками, а не плохими шутками под воздействием дефицита реальности.